CУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ГРОМАДЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ В ДНЗ

Одним із пріоритетних напрямків світового розвитку суспільного життя в новому тисячолітті є процес демократизації. У цих умовах система виховання й освіти молодого покоління дедалі більше орієнтується на гуманізацію, прищеплення маленьким громадянам загальнолюдських і національних цінностей, покладених в основу прав і свобод людини й громадянина. Першоосновою демократичного ладу є людина, а її життя, честь, гідність, права та свободи - найвищі соціальні цінності. Саме тому формування активної життєвої позиції громадян стає одним із головних завдань національної освіти будь-якої соціальної незалежної, демократичної та правової держави.

Найважливішим, самобутнім і неповторним періодом у становленні особистості є дитинство. В цей час формується оцінка дитиною свого "Я", яка є регулятором її моральної поведінки, лежить в основі знань про свої права та обов’язки, на ній ґрунтуються такі почуття, як відповідальність, сором, провина, совість тощо. Тому, на нашу думку, саме в цей період потрібно починати підготовку дитини до життя, неабияку увагу приділяючи громадянському вихованню.

 Так, одним із показників життєвої компетентності дошкільника є формування комплексу уявлень дитини про держави, народи, нації, суспільство як узагальнені категорії, розуміння себе громадянином. Дитина повинна вміти вільно володіти такими поняттями, як назва держави, розуміти, що Україна - це її рідна країна, знати столицю та великі міста України, розповісти про державні символи (впізнавати прапор України, знати гімн), шанувати традиції рідного краю.

Та, на жаль, у сучасних дошкільних закладах громадянському вихованню приділяється мало уваги, й дитина не володіє комплексом знань, визначених Базовим компонентом. Відповідно виникає протиріччя між вимогами до формування громадянської обізнаності дошкільників та сучасним станом виховної роботи у цьому напрямку в дошкільних закладах. Проблема громадянського виховання дошкільників переростає у проблему громадянського виховання нації, яка з кожним днем набуває все більшої актуальності. В сучасній українській педагогіці поняття "громадянське виховання" розглядається у працях О. Сухомлинської, П. Ігнатенко, Н. Косаревої, В. Поплужної та інших, але залишається невизначеним. Так, професор О. Вишневський визначає два вектори громадянського виховання: національний та демократичний. Природа цих понять різна і дуже суперечлива, саме тому справжній громадянин сучасної держави має стати носієм обох цих ідей, примирити й узгодити їх у своїй свідомості. ромадянське виховання має закликати до поваги закону та суспільства, і в той же час - розвивати ініціативу, відповідальність, вміння користуватись особистими свободами. Воно має формувати повагу до інших людей, виховувати толерантність у спілкуванні з іншими, вчити правилам суспільної політики.

Основні поняття нашої роботи:

1. Громадянськість - це інтегративна якість особистості, що вміщує елементи соціоморальної, правової та патріотичної культури й характеризує громадянську спрямованість діяльності людини.

2. Громадянське виховання - це система цілеспрямованого педагогічного впливу на особистість, з метою формування правової, моральної та патріотичної культури, а також на формування громадянської усвідомленості підростаючого покоління.

Спираючись на основні поняття, ми можемо зробити висновок про те, що громадянське виховання дітей дошкільного віку має включати в себе правовий, моральний та патріотичний компонент.

 Основні завдання інтегрованого курсу громадянського виховання дітей старшого дошкільного віку:

- створювати соціально-педагогічні умови організації життєдіяльності, які допомагають дитині самореалізуватися;

- формувати у дітей моральні уявлення про права людини, гуманістичне ставлення до навколишнього світу;

- учити аналізувати ситуації власного життя та пригоди казкових персонажів з громадянської позиції;

- виховувати у дітей повагу до родини, міста, держави;

- виховувати і закріплювати правила культури і поведінки в суспільстві, прояви доброзичливості, чесності в спілкування з людьми;

- формувати у дітей знання про історію, звичаї, традиції рідного краю;

- вчити знаходити правильне вирішення ситуації, не принижуючи гідність інших, виховувати почуття співчуття, взаємодопомоги.